тім'я

род. ті́м'я і ті́мені, с.

1) Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. || розм. Волосся, що росте на цій частині голови. || Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини. || розм., рідко. Взагалі голова.

2) перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін.